Бібліотека світової літератури Скачать все книги 4 Количество книг

…1815 рік. Колишній каторжник Жан Вальжан після 19-річного ув’язнення виходить на волю. Його переповнює злість до всього світу, у нього не залишилося нічого святого, він не вірить нікому і нічому. Однак усе міняє зустріч з католицьким єпископом Мірієлем — першою і єдиною людиною, яка пожаліла його, каторжника, відкинутого суспільством. Ця зустріч так вразила Вальжана, що він докорінно змінив своє життя: під чужим ім’ям заснував фабрику, завдяки якій виріс добробут цілого містечка, мером якого він потім став. Однак скоївши злочин у минулому житті, він стає бажаною здобиччю французької поліції і змушений переховуватися. Після смерті Фантіни — жінки, за долю якої Жан Вальжан ніс відповідальність, єдиною близькою йому людиною залишається її дочка Козетта. Заради щастя дівчинки він готовий на все…

Джек Лондон (1876–1916) — видатний американський письменник, автор багатьох романів, повістей і оповідань, головним постачальником сюжетів для яких було його власне життя, що є найцікавішою з історій, ним створених. Недовге, але насичене, воно вражає кількістю пригод, труднощів і небезпек, які випали на долю письменника. Тому і твори його такі виразні та достовірні, сповнені вогню й почуттів, а герої — живі і яскраві — назавжди підкоряють серця.

Багатогранний талант Джека Лондона повною мірою розкрився в його новелах, найкращі з яких і увійшли до цієї книжки.

За життя Джузеппе Томазі ді Лампедуза (1896–1957), представник одного з найаристократичніших родів Сицилії, так і не дочекався, коли ж його роман надрукують видавці. Це вже потім, після смерті, була слава одного з найвидатніших романів італійської літератури, були сотні перевидань та перекладів багатьма мовами світу, була екранізація Лукіно Вісконті, що здобула Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю…

Це не просто історія життя Гепарда, князя Фабріціо Корбера ді Саліна, не просто історія Сицилії, це розповідь про тяжкі пошуки Італією, що тільки-но стала вільною та єдиною, свого шляху. Князь не проти змін, але він бачить, що ідеали свободи поступаються місцем більш «звичним» явищам — безкінечній гонитві за грошима та владою. Тому він сумно констатує: «Ми були гепардами, левами, а ті, що прийдуть нам на зміну, будуть шакалами та гієнами. Але ким би ми не були — гепардами, шакалами, баранами, — ми завжди вважатимемо себе сіллю землі…»