Пісня Алабами

Роман Жіля Леруа «Пісня Алабами» написаний від особи Зельди Фітцджеральд, дружини Френсіса Скотта Фітцджеральда. У 20-х роках ці двоє були найталановитішою і найвідомішою парою в США, що існувала «поза межами». Він — видатний письменник, вона — його доля, суперниця, муза, а також і «злий геній», як вважали деякі. Але Жіль Леруа у своїй книзі переконливо довів, що саме Зельда була жертвою, а Френсіс Скотт — її багаторічним нещадним катом.

У 2007 році ця книга принесла авторові Гонкурівську премію — найвищу літературну нагороду Франції.

^{«Зельда Фітцджеральд… Усякий, хто читав «Ніч ніжна», знає, ким стала ця жінка для свого чоловіка. Вони були надзвичайно різними. Зельда — дочка аристократів-південців, її батько був головою Верховного суду, обидва діда — сенаторами. А Френсіс Скотт — син збіднілих вихідців з Ірландії, який кинув Прінстонський університет незадовго до випускних іспитів. Перша красуня Алабами — і нікому не відомий молодший лейтенант з амбіціями великого письменника. Їм судилося полюбити одне одного, і в цій любові був незмінно присутній присмак безумства і античної трагедії…»}